Формат екскурсії – автомобільно-пішохідний
Довжина – 4,5 км
Тривалість – 40-60 хвилин
Короткий опис: Розташовуючись на кордоні з Румунією, Ізмаїл зустрів Велику Вітчизняну війну в перший же її день – 22 червня 1941 року. Дунайська флотилія, яка брала участь як в обороні Ізмаїла, так і в його визволенні, залишила свій слід в історії міста.
Об’єкт 1. Штаб ділянки ППО Дунайської флотилії – будинок Бурта (Грецька, 13)
Об’єкт 2. Штаб авіаескадрильї (вул. Бендерська, 10)
Об’єкт 3. Будинок родини Корєнєвих (Кафедральна, 27). Колишній дитячий садок “Чайка” Дунайської флотилії для дітей військових моряків (Кафедральна, 20).
Об’єкт 4 Штаб флотилії (градоначальство) (Холостякова, 47)
Об’єкт 5 Клуб офіцерів (Телеграфна, 76)
Об’єкт 6 Військовий шпиталь
Об’єкт 7. Бронекатер
Об’єкт 8. Військове кладовище

1.Історія  цього будинку налічує двадцять років, в які він використовувався для потреб військових. Найбільше він відомий як особняк Буртів, однієї із забезпечених родин Ізмаїла кінця XIX – початку XX століття.
Із 1940 по 1960 роки його займав штаб ділянки протиповітряної оборони Дунайської флотилії під керівництвом Василя Матвєєва.Після скорочення флотилії особняк використовується як житло.

2. У 1940 – першій половині 1941 року в цьому будинку розташовувався штаб 96-ї окремої авіаескадрильї Дунайської флотилії під командуванням капітана Олександра Коробіцина. У день нападу загарбників на наше місто – 22 червня 1941 року – льотчики ескадрильї збили над Ізмаїлом 5 ворожих літаків. Під час одного з нальотів ворожої авіації бомба потрапила у східну частину будинку, до якої згодом була зроблена нова прибудова. Після розформування Дунайської флотилії тут облаштували квартири для житла.

3. Будинок колишнього територіального відділення Аграрної палати Королівства Румунія після визволення нашого краю було передано тиловій службі Червонопрапорної Дунайської флотилії (116-ої Бригаді річкових кораблів, яка розмістила тут дитячий садок «Чайка» для дітей військових моряків. Із ліквідацією останньої військово-морської частини в місті дитячий садок перейшов прикордонслужбі  України і став єдиним у її структурі подібним дошкільним закладом у країні. Зараз в ньому працює  міський центр  соціально-психологічної  реабілітації дітей.

4. На початку XIX століття тут  розташовувалася канцелярія градоначальниката засновника міста генерал-лейтенанта Сергія Тучкова.
А вже з 1944 по 1960 рік свій штаб у цьому будинку розмістила Червонопрапорна Дунайська флотилія.  У правій же частині будинку спочатку розташовувався Будинок офіцерів флоту.

5. Побудований 1954 року новий будинок колишнього Клубу офіцерів Дунайської військової флотилії практично в незміненому вигляді дійшов до наших днів.
Цей комплекс мав 320 місць для глядачів, малий лекційний зал, приміщення для занять, бібліотеку, літній зал. Він був популярним місцем дозвілля для ізмаїльчан – тут зустрічали таких видатних особистостей, як Вольф Мессінг,  артистів Ніну Сазонову, Ларису Голубкіну та багатьох інших. Фасад до сьогодні прикрашають барельєфи російських і радянських флотоводців та воєначальників.
Сьогодні тут працює приватна школа «Стежинка» й громада Євангельських християн баптистів.

6. Будинок румунського періоду використовувався касою соціального страхування – територіального підрозділу Міністерства соціальної політики Румунії.
А після визволення Придунав’я тут спочатку розташувався шпиталь Червонопрапорної Дунайської флотилії, а після її ліквідації – шпиталь Ізмаїльського гарнізону. Зараз тут працює стаціонарне відділення медико-санітарної частини Державної прикордонної служби України, однак будинок як і раніше називається одним словом – «шпиталь».

7. 1949 року бронекатер «БК-131» (попередня назва – «Герой Радянського Союзу Красносельський» був вилучений зі складу ВМФі  використовувався як навчальне судно, а 1967 року був встановлений як пам’ятник, який відображає  мужність не одного корабля, а всієї флотилії, яка відіграла неабияку роль у визволенні Ізмаїла від німецько- румунських військ у серпні 1944 року.
Екіпаж «БК-134» брав участь у 19 десантних операціях, не втративши  при цьому ні одного члена команди.

8. Старе військове кладовище.
На цій території ховали солдат російської армії, які можливо померли від ран в Ізмаїльському шпиталі під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. У Першу світову війну тут же були поховані тіла військовослужбовців Антанти – росіян, румунів, французів. Створене в місті товариство «Культ героїв» вирішило увіковічнити пам’ять воїнів-героїв, які загинули на цій землі – перед Вами відреставрований «Пам’ятник Героям» з орлом зверху.